“Тут величезне питання: а хто буде приймати рішення?”: Військовий експерт попередив про нову небезпеку для України з 1 червня

Військовий експерт Олег Жданов попереджає, що Україна влітку може зіткнутися з труднощами в питанні переговорів про постачання зброї через сезон відпусток у європейських політиків. Про це він сказав в інтерв’ю UkrLife. Експерт засумнівався, що “українське питання” буде для деяких європейських політиків першочерговим, передають Патріоти України.

“Не забувайте, що весь світ, крім нас з вами, живе в умовах мирного часу. У них немає тривог, ракетних ударів, нічого. Не забувайте, що не за горами 1 червня. І розпочинає сезон відпусток у Європейському політикумі. Тут величезне питання: а хто буде приймати рішення? Хто засідатиме? Ви думаєте, вони залишаться на літній період і будуть сидіти вирішувати глобальні питання? Особливо з такими спробами лобізму того, що “а давайте переговори з Росією організуємо”? Ось, в чому питання”, – сказав Жданов.

Коментарі

Мій чоловік щороку протягом 12 років їздив у тижневу відпустку на острови зі своєю родиною

Щоліта, протягом дванадцяти років, мій чоловік Том їздив на сімейний відпочинок на острів. Він проводив там тиждень із батьками, братами та сестрами, купаючись у теплому морі, насолоджуючись розкішними заходами сонця та безтурботними днями. Але жодного разу він не взяв із собою мене або наших дітей. Спочатку я сприймала це як традицію його родини. Проте з кожним роком мене все більше гризли сумніви. Чому він ніколи навіть не запропонував узяти нас із собою? Чому наша родина, яку ми створили разом, була ніби відокремлена від тієї, з якої він виріс? Я кілька разів питала його про це, але Том завжди відповідав одне й те саме: «Мама не хоче, щоб на цю відпустку приїжджали родичі, які увійшли в сім’ю через шлюб. А ще я не хочу залишатися сам із дітьми». Цього року я вирішила більше не мовчати. За тиждень до їхнього від’їзду я набрала номер свекрухи. Серце калатало, пальці стискали телефон, а в горлі стояв клубок. Коли вона відповіла, я глибоко вдихнула і запитала: — Чому Том не хоче в...

Невимовний біль, печаль і сльози: попрощався із загиблим на війні Віталієм Дерехом (ФОТО)

Тернопільського журналіста, мандрівника, командира протитанкового відділу Віталія Дереха поховали на алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі у Тернополі 2 червня. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, колеги-журналісти, пластуни, побратими. Рідним захисника, який загинув за волю і незалежність України вручили Залізний пластовий хрест, інформує Терен. Нагадаємо, Віталій Дерех загинув 28 травня від вибуху авіабомби під Попасною на Луганщині. Герой пройшов Майдан, з 2014 року був у складі «Айдару», воював на Донбасі. 24 лютого, в перший день повномасштабного вторгнення, пішов знову захищати Україну. Віталію було 34 роки… Нагадаємо, на честь загиблого тернополянина Віталя Дереха назвали угруповання бригади спецпризначення ЗСУ. Джерело.

📞😨 «Дзвінок опівночі, який змінив усе»

Рівно опівночі телефон на тумбочці завібрував. Вона підняла слухавку, але на тому кінці ніхто не відповідав – лише тиша та ледь чутне дихання. — Алло? — сказала вона з тривогою в голосі. Раптом тихий, але впізнаваний голос прошепотів: — Він бреше тобі… Олена відразу підскочила в ліжку. Її серце шалено калатало. — Хто це? Що ви маєте на увазі?! Але у відповідь пролунали короткі гудки. Вона ще кілька хвилин сиділа з телефоном у руках, намагаючись заспокоїтися. Вирішила перевірити номер – він був прихований. Наступного дня вона не могла викинути ті слова з голови. «Він бреше тобі». Але хто? Її чоловік? Найкращий друг? Колега? Після довгих роздумів вона вирішила не звертати уваги. Напевно, чийсь невдалий жарт. Але наступної ночі дзвінок повторився. Того разу голос був ще тихіший, майже холодний: — Перевір його телефон… Олену охопив страх. Але цікавість узяла верх. Коли чоловік заснув, вона взяла його мобільний і відкрила повідомлення. Те, що вона побачила, змусило її тремтіти. Листув...

Ганна натиснула на дзвінок і трохи почекала. За мить двері відчинилися, і перед нею з’явився Микола. Він дивився на дружину з помітним здивуванням. – Привіт, – спокійно сказала Ганна. – О, привіт… Заходь, – невпевнено відповів чоловік. Зайшовши до коридору, вона одразу звернула увагу на жіноче взуття – елегантні чоботи на підборах. – Це що ще таке? – насторожено запитала вона. Микола криво усміхнувся й невдало спробував пожартувати: – Ой, це… гості забігли на хвильку. – Які ще гості? – недовірливо перепитала Ганна. У цей момент з кухні пролунав грайливий жіночий голос: – Миколо, хто там? Ганна відразу кинулася до кухні, розчинила двері та завмерла, побачивши тих самих "гостей"…

Ганна подзвонила у двері квартири. За мить її чоловік Микола відчинив, з подивом поглянувши на дружину. – Привіт, – сказала Ганна. – Привіт, заходь, – відповів Микола. Ганна переступила поріг і одразу ж помітила у коридорі жіночі чоботи на підборах. – Це що ще таке? – запитала вона, звузивши очі. – До мене гості зайшли, – спробував пожартувати Микола. – Які ще гості? – насторожено перепитала Ганна. – Миколо, хто там? – долинув з кухні жіночий голос із кокетливими нотками. Ганна стрімко рушила на кухню, відчинила двері й завмерла, побачивши несподівану гостю. ... – Ти Марії телефонувала? – запитав Микола, не відриваючи погляду від книги. – Так, – байдуже кинула Ганна, наносячи на обличчя крем. – І що вона сказала? – У неї все гаразд. Вони лежали поруч у ліжку, між ними зависла напружена тиша. Розмовляли неохоче, обмінюючись короткими фразами, наповненими неприязню та прихованими претензіями. Ганні було сорок два роки, а Миколі – сорок три. Вона працювала маркетологом у рекламному ...

Думи

Шукати в цьому блозі