Перейти до основного вмісту

Двоє дітей залишились сиротами, новонароджене маля в комі: подробиці смертельної ДТП на Рівненщині


Рівненщині сталася смертельна ДТП. Автомобіль Peugeot Partner, в якому їхала молода сім’я з двома маленькими дітьми, зіткнувся з бусом Volkswagen LT. У результаті чоловік та дружина в Peugeot загинули на місці, сиротами залишилися дві доньки – 3-річна Аліса та двотижневе немовля. Новонароджена зараз у реанімації у комі, її стан дуже тяжкий.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

У ДТП загинуло подружжя

Вранці 23 липня на дорозі біля села Яринівка Рівненської області сталася смертельна аварія. Автомобіль Peugeot Partner, в якому їхала молода сім’я з двома маленькими дітьми, зіткнувся з бусом Volkswagen LT.

За попередніми даними поліції області, 26-річний водій Peugeot на заокругленні дороги не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу.

Нині діти у лікарні. “Алісу вже можуть виписати, у неї перелом ноги, їй зробили операцію. А ось молодша донька в тяжкому стані, вона в комі”, – розповіла одна із родичок родини.

Романа та Світлану вже поховали. Молоді люди одружилися чотири роки тому. Як розповідають місцеві жителі, дядько Роми жив по сусідству із родиною Світлани. Тому подружжя дружило з дитинства.

В аварії загинули батьки – Роман та Світлана


Їхали допомагати батькові

Машину Ромі нещодавно купила його мати. Жінка їздить на заробітки до Європи, та й Рома теж заробляв за кордоном. Світлана ж виховувала доньку, а нещодавно народила другу дитину.

Сім’я жила в одному дворі з батьками Світлани, вони будували свій будинок, робили там ремонт і будували плани на майбутнє.

Того ранку родина вирушила до сусіднього села до батька чоловіка, треба було допомогти по господарству, помолотити пшеницю. Проте туди вони не доїхали.

Рятувальникам довелось деблокувати другого водія

Родичі кажуть, що маленькі дівчата мають двох бабусь, тому хтось із них візьме над ними опікунство. “Там багато родичів, тож дітей ніхто не залишить. Але, звичайно, тата й маму замінити їм неможливо. Це велике горе”, – каже один із сусідів.

Відомо, що водій буса отримав травми, в нього відкриті переломи. Рятувальникам довелося його деблокувати з понівеченого автомобіля, зараз він у лікарні.

У поліції розпочали досудове розслідування за ч.3 ст. 286 – порушення правил дорожнього руху особами, що керують транспортним засобом. Винному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

“Я вас благаю, люди, не мовчіть, ви не уявляєте, що з ними там роблять”: сестра “Волини” закликала допомогти повернути додому захисників Маріуполя – ВІДЕО

Сестра захисника “Азовсталі”, вже легендарного командира морпіхів 36-ї бригади Сергія Волинського, закликала кожного українця допомогти повернути своїх героїв додому. Для цього, переконана Тетяна Харько, необхідно постійно нагадувати світові про мужніх і незламних воїнів, які нині перебувають у полоні. Всі вони мають повернутися додому, туди, де на них чекають їхні батьки, кохані та діти. Про це вона сказала на пресконференції у Києві 30 травня. Сестра командира “Волини” нагадала, що захисники Маріуполя повністю виконали наказ і тримали місто, вразивши своїм героїзмом увесь світ. “Морпіхи та всі інші захисники “Азовсталі” гідно виконали усі поставлені завдання. Вони стримували собою потужний натиск на всю Україну, не пропускаючи ворога на інші території. Зараз виходить так, що люди починають забувати про подвиг наших захисників”, – зазначила Харько. Вона наголосила: аби не нашкодити переговорам щодо обміну незламних воїнів на полонених окупантів, їхніх родичів просили зберігати тишу. О...

За 2 дні йому мало бути 19… В акваторії Чорного моря загинув Андрій Руссу

Андрій Руссу загинув в акваторії Чорного моря Війна з росіянами забрала життя ще одного воїна із Рівненщини. 5 червня під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря в результаті ведення бойових дій загинув Андрій Руссу Про це повідомляють на офіційній сторінці Головинської сільської ради. Молодий військовий загинув під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря у складі тактичної групи, в результаті ведення бойових дій із загарбниками. Через кілька днів йому мало б виповнитися 19 років. Він народився 12 червня 2003 року в селі Доброжанівка на Миколаївщині. У 2008 році сім’я переїхала в село Садки, де і проживали дотепер. Хлопець навчався в Головинському ліцеї, випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу. Служив у Збройних Силах України. Джерело.

Весілля Наталі й Олега було в самому розпалі. Гості веселилися, піднімали тости, сміялися. Але раптом Олег помітив незнайомого бороданя, який час від часу підсідав до їхнього святкового столика. “Мабуть, це якийсь приятель батька,” – подумав він, побачивши, як бородань сидить поруч із його татом і щось жваво обговорює. На перший погляд усе виглядало невинно, але поведінка цього чоловіка явно тривожила Ніну Миколаївну, матір нареченої. – Це хто? Друг твого батька? – запитала теща, стримуючи емоції, але в голосі вже відчувалося занепокоєння. – Ми його не запрошували! – Не знаю, – знизав плечима Олег. – Тоді чому він тут сидить? Якщо ми його не кликали, чому він поводиться, наче вдома? Іди з’ясуй, хто це, і скажи, щоб пішов! Олег здивовано дивився на тещу, не розуміючи, чому вона так рознервувалася.

  Весілля Наталки й Олега вирішили святкувати в ресторані – зручно та економно. До того ж свекор тітки нареченого був власником цього закладу, тож витрати на святкування стали символічними. Для тридцяти гостей не потрібно було бронювати весь зал – замовили довгий стіл біля вікон, і всі гості чудово розмістилися. Напередодні весілля трапилася неприємність – батька нареченої терміново відправили у відрядження. Опиратися не було сенсу: він був незамінним спеціалістом, а справа терміновою. Наталка засмутилася – як же так, весілля без батька? Але змінити нічого не можна було. Батько пообіцяв, що після повернення обов’язково надолужить втрачений час. Настав день весілля. Все проходило за звичним сценарієм: викуп нареченої, церемонія в РАГСі, прогулянка містом у лімузині, а потім збір у ресторані. Увечері ресторанний зал був заповнений вщерть: усі столики зайняті, грала музика, гості веселилися й танцювали в напівтемряві. Святкова атмосфера була на висоті. У розпал свята наречений Олег по...

“І замість розкішної фати, моя мама одягла мене в чорну хустку”

Мабуть, як і будь-якого вчителя, мене цікавить доля моїх учнів. І я завжди пишаюсь, коли дізнаюсь про їхні успіхи, бо вважаю, що в цьому є якась моя часточка. То стосується не лише професійного зростання. Приємно знати, що мають гарну сім’ю, чудових діточок, а дехто ще й онуками встиг обзавестись. До того ж, сьогодні не потрібно телефонувати та шукати місце проживання. Соціальні мережі розкажуть про все і про всіх. Саме з «Фейсбуку» я довідалась про долю ІВАНКИ БУРЛАКИ з Шаргорода, однієї із моїх «зірочок». По закінченню Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, вона здійснила свою заповітну мрію – стала кореспондентом. Працювала на полтавському телебаченні. Багато кому припав до душі її репортаж про жінку, яка підгодовувала на ставку родину нутрій. Та й інші публікації були цікавими і неординарними. Коли у тому ж ФБ на фото поряд із Іванкою з’явився молодий чоловік, а її прізвище стало «ДІМОВА», я зрозуміла, що вона знайшла своє щастя. Вони обоє знайшли. Дос...