Перейти до основного вмісту

Президент повідомив особисто – нічна трагедія, яка сколихнула країну, поклали свої життя рятуючи інших, не забудемо…

 


Президент України Володимир Зеленський розпочав своє ранкове звернення грудня з сумних новин. Він розповів, що в цей день загинули четверо поліцейських із Черкаської області

Четверо поліцейських підірвалися на російській міні

Глава держави зазначив, що серед загиблих правоохоронців є начальник поліції Черкаської області Михайло Куратченко. Він допомагав колегам розміновувати території на півдні. Разом з ним загинули:

  • вибухотехнік Ігор Мельник;
  • Кінолог Сергій Ненада;
  • Помічник чергового Уманського райуправління поліції Вадим Періжок.

Зеленський наголосив, що сили поліції разом з усіма силами оборони нашої держави зараз на передовій. Разом з усіма вони захищають українців.

Ще 4 поліцейських отримали поранення – зараз їм надають допомогу лікарі.

поліція

Що відомо про загиблих

Довідково. Поліцейські Черкаської області несли службу у складі зведеного загону на Херсонщині. На деокупованій території вони проводили стабілізаційні заходи: документували злочини російських військовослужбовців, виявляли місця поховання, утримання та катування людей, викривали колаборантів, вилучали зброю і боєприпаси, розміновували населені пункти і позиції ворога.

Керівником зведеного загону був начальник Головного управління Національної поліції України в Черкаській області Михайло Куратченко, який завжди разом із поліцейськими виїжджав на небезпечні локації, брав участь у найскладніших операціях.

Моторошний інцидент стався неподалік села Федорівка. Правоохоронці вирушили на чергове завдання для перевірки інформації місцевих людей про залишений окупантами схрон.

Поліцейські прибули до місця, де раніше були позиції ворога. Вони вилучили боєприпаси, вибухові речовини та зброю для знищення. Повертаючись з завдання, правоохоронці потрапили у мінну пастку окупантів.

Вони підірвалися на каскаді ворожих мін та боєприпасів. Троє працівників поліції загинули на місці, один – помер у лікарні. Про це повідомили на сайті Нацполіції.


Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

“Волю Пташці!”: дівчина з Тернопільщини, яка захищала “Азовсталь”, опинилася у ворожому полоні (ВІДЕО)

Уродженка Тернопільщини Катерина, яку останнім часом частіше називають Пташкою, опинилася в російському полоні. Дівчина своїм співом підтримувала бойовий дух соратників при обороні “Азовсталі”. Зараз вона – в руках ворогів. Про це у Фейсбуці під оприлюдненим відео написала Оксана Ахроменко. “Натрапила на відео, яке боялась побачити… Катруся… Знаю цю дитину напевно років п’ять… Якось, йдучи з репетиції, Катруся розказала мені про її мрію, а я мала необережність підтримати і надихнути її на крок,який кардинально змінив її життя. Чесно?… Відчуваю свою провину в тому, що вона зараз у такій ситуації, що воно опинилась на війні замість того, щоб розвивати свою кар’єру співачки чи актриси, про що ми теж говорили… Але наша Катя у полоні. Буду сподіватися, що це все не на довго і що наших героїв Азову скоро поміняють, що я обійму Катрусю і добре “дам по дупі”(звичайно це жарт). Пишаюсь нею. Катя-справжня героїня, мужня, цілеспрямована, рішуча, самостійна! Її силі волі можна було позаздрити. Бач...
Дописати коментар
Read more »

“І замість розкішної фати, моя мама одягла мене в чорну хустку”

Мабуть, як і будь-якого вчителя, мене цікавить доля моїх учнів. І я завжди пишаюсь, коли дізнаюсь про їхні успіхи, бо вважаю, що в цьому є якась моя часточка. То стосується не лише професійного зростання. Приємно знати, що мають гарну сім’ю, чудових діточок, а дехто ще й онуками встиг обзавестись. До того ж, сьогодні не потрібно телефонувати та шукати місце проживання. Соціальні мережі розкажуть про все і про всіх. Саме з «Фейсбуку» я довідалась про долю ІВАНКИ БУРЛАКИ з Шаргорода, однієї із моїх «зірочок». По закінченню Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, вона здійснила свою заповітну мрію – стала кореспондентом. Працювала на полтавському телебаченні. Багато кому припав до душі її репортаж про жінку, яка підгодовувала на ставку родину нутрій. Та й інші публікації були цікавими і неординарними. Коли у тому ж ФБ на фото поряд із Іванкою з’явився молодий чоловік, а її прізвище стало «ДІМОВА», я зрозуміла, що вона знайшла своє щастя. Вони обоє знайшли. Дос...
Дописати коментар
Read more »

У 40 років моя дружина зізналася, що закохалася у свого начальника, і прямо попросила розлучення. Діти тоді вже вчилися в столиці, тож ніхто з нас не хотів ускладнювати ситуацію. Я залишив їй нашу квартиру, побажав щастя, і вирішив повністю зосередитися на роботі. Час не стояв на місці, і мої зусилля почали давати плоди — бізнес розвивався, а справи йшли все краще. Через чотири роки я досяг того, про що навіть не мріяв раніше: придбав великий і затишний будинок за містом. Здавалося, життя набирає нових обертів, але внутрішньо я часто згадував той момент, коли все змінилося.

  Мені 68 років, і я лише тепер зрозумів, що шляхи долі передбачити неможливо. Не зважаючи на свій поважний вік, я ще досі працюю, у мене є своя невелика фірма, яка дає непогані прибутки. Живу я сам у своєму власному будинку, доволі просторому. Мій перший шлюб був доволі щасливим, у нас з дружиною народилося двоє дітей – син і дочка. Прожили ми майже 20 років, я забезпечив свою родину житлом, та й грошей нам ніколи не бракувало. Але у віці 40 років моя дружина закохалася у свого начальника і сама мені зізналася в цьому. Вона попросила розлучення, діти на той час вже поїхали з дому у столицю вчитися. Дружині я залишив нашу квартиру, побажав усього хорошого і з головою кинувся в роботу. Мої справи швидко пішли угору, через чотири роки я купив собі великий будинок за містом. Оскільки я весь час пропадав на роботі, то найняв жінку, яка мала доглядати за моїм будинком, в її обов’язки входило прибирати будинок, прати, прасувати і наповнювати мій холодильник продуктами. Марія, так звали м...
Дописати коментар
Read more »

Невимовний біль, печаль і сльози: попрощався із загиблим на війні Віталієм Дерехом (ФОТО)

Тернопільського журналіста, мандрівника, командира протитанкового відділу Віталія Дереха поховали на алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі у Тернополі 2 червня. Попрощатися з Героєм прийшли рідні, друзі, колеги-журналісти, пластуни, побратими. Рідним захисника, який загинув за волю і незалежність України вручили Залізний пластовий хрест, інформує Терен. Нагадаємо, Віталій Дерех загинув 28 травня від вибуху авіабомби під Попасною на Луганщині. Герой пройшов Майдан, з 2014 року був у складі «Айдару», воював на Донбасі. 24 лютого, в перший день повномасштабного вторгнення, пішов знову захищати Україну. Віталію було 34 роки… Нагадаємо, на честь загиблого тернополянина Віталя Дереха назвали угруповання бригади спецпризначення ЗСУ.   Джерело.
Дописати коментар
Read more »