Перейти до основного вмісту

Хлопчик вийшов з коми та розповів таке, що всі “прозріли”! Такого не знають навіть священики…

 

Батько з сином потрапили в автокатастрофу.

Шестиріччя Алекс постраждав від внутрішньої декапітації (відділення голови від тіла), але хлопчик не помер, а впав у кому. Через два місяці він прийшов до тями й розповів те, у що важко повірити навіть його батькам.

Коли Алекс вийшов з коми, він міг тільки подавати сигнали «так» і «ні». Папа задавав йому сто питань: чи не відчуває синок болю, чи хоче їсти, страшно йому і так далі, і Алекс весь час відповідав “ні”.

Тоді батько жартома запитав, чи немає навколо нього ангелів, і син відповів: «так». Син дав батькові зрозуміти, що вся кімната була повна ангелами. Кевін подумав, що, мабуть, Алекс фантазує, або у нього проблеми з мозком.

Перше, про що Алекс запитав Кевіна, вийшовши з коми:

«Ти мій батько?»

«Так, – відповів Кевін, – чому ти питаєш?»

«Тому, що мого батька з машини витягли п’ять ангелів і посадили біля краю дороги, – сказав Алекс, додавши, – чотири ангели несли твоє тіло, а п’ятий тримав голову».

Дійсно, Кевін, незважаючи на міцну конструкцію і той факт, що він вилетів з вікна і пролетів кілька метрів перед тим, як приземлився, не мав ні ударів, ні навіть подряпин.

Алекс розповів батькові, що бачив, як того відвезли на «Швидкої допомоги». «Ти не міг цього бачити, тому що тебе відвезли на вертольоті до мене», – заперечив батько. «Я не з вертольота тебе бачив, а з раю», – спокійно відповів Алекс.

Дружина Кевіна, Бет, ще до того, як вони з чоловіком вперше побачили Алекса після аварії, сказала доктору: «

З Алексом все буде в порядку, він одужає, і його історія стане відомою світу».

Лікарі ж запевняли, що Алекс, якщо і виживе, не зможе говорити, ходити, сидіти, є, і буде овочем.

Вранці, коли Алексу збиралися робити операцію по возз’єднанню хребта, сталося диво. Рентген показав, що хребет вже зрісся. Багато людей молилися за Алекса. Дві жінки, які ніколи один одного не бачили, молилися за Алекса, і обидві сказали, що уві сні бачили, як три ангели стояли поруч з ліжечком Алекса і підтримували його голову.

Дивно, що коли Алекс вийшов з коми, йому ніхто не говорив, що в його голову помістили болт, але хлопчик знав про це – це ще одне підтвердження істинності історії.

Описуючи рай, Алекс назвав його «бездоганним». Райські ворота, що відливають різними кольорами, чимось схожі на риб’ячу луску, тільки набагато красивіше. Алекс сказав, що за райськими воротами він розмовляв з ангелами.

«Про що говорили ангели, синку?», – поцікавився батько.

«Про повернення Бога», – відповів Алекс.

Батько Кевіна – лікар, він керує медичним дослідницьким центром. Кевін каже, що після цієї події його духовний світ дуже змінився.

Зараз Алексу 15 років, він нічого не відчуває нижче шиї та дихає через спеціальний пристрій. Алекс дуже любить спорт. Всі четверо дітей в сім’ї отримують домашню освіту. Алекс хоче стати місіонером. Батьки йому кажуть, що він вже їм є, але він не вірить.

А Ви вірите в дива?


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

“Волю Пташці!”: дівчина з Тернопільщини, яка захищала “Азовсталь”, опинилася у ворожому полоні (ВІДЕО)

Уродженка Тернопільщини Катерина, яку останнім часом частіше називають Пташкою, опинилася в російському полоні. Дівчина своїм співом підтримувала бойовий дух соратників при обороні “Азовсталі”. Зараз вона – в руках ворогів. Про це у Фейсбуці під оприлюдненим відео написала Оксана Ахроменко. “Натрапила на відео, яке боялась побачити… Катруся… Знаю цю дитину напевно років п’ять… Якось, йдучи з репетиції, Катруся розказала мені про її мрію, а я мала необережність підтримати і надихнути її на крок,який кардинально змінив її життя. Чесно?… Відчуваю свою провину в тому, що вона зараз у такій ситуації, що воно опинилась на війні замість того, щоб розвивати свою кар’єру співачки чи актриси, про що ми теж говорили… Але наша Катя у полоні. Буду сподіватися, що це все не на довго і що наших героїв Азову скоро поміняють, що я обійму Катрусю і добре “дам по дупі”(звичайно це жарт). Пишаюсь нею. Катя-справжня героїня, мужня, цілеспрямована, рішуча, самостійна! Її силі волі можна було позаздрити. Бач...

“Я вас благаю, люди, не мовчіть, ви не уявляєте, що з ними там роблять”: сестра “Волини” закликала допомогти повернути додому захисників Маріуполя – ВІДЕО

Сестра захисника “Азовсталі”, вже легендарного командира морпіхів 36-ї бригади Сергія Волинського, закликала кожного українця допомогти повернути своїх героїв додому. Для цього, переконана Тетяна Харько, необхідно постійно нагадувати світові про мужніх і незламних воїнів, які нині перебувають у полоні. Всі вони мають повернутися додому, туди, де на них чекають їхні батьки, кохані та діти. Про це вона сказала на пресконференції у Києві 30 травня. Сестра командира “Волини” нагадала, що захисники Маріуполя повністю виконали наказ і тримали місто, вразивши своїм героїзмом увесь світ. “Морпіхи та всі інші захисники “Азовсталі” гідно виконали усі поставлені завдання. Вони стримували собою потужний натиск на всю Україну, не пропускаючи ворога на інші території. Зараз виходить так, що люди починають забувати про подвиг наших захисників”, – зазначила Харько. Вона наголосила: аби не нашкодити переговорам щодо обміну незламних воїнів на полонених окупантів, їхніх родичів просили зберігати тишу. О...

Відтепер наші бабусі – це секретна збpоя ЗСУ! Це сталося на Херсонщині… В нас завдання було взяти пункт. По тихому…

Подаємо мовою оригіналу: Borislav Bereza Не моя история, но разрешили рассказать. Поэтому история будет от первого лица, а произошла она на Херсонщине. “- Слава, ту такая жара. Не только в смысле погоды, но и во всем остальном. У нас задача была взять пункт. По тихому. Без арты. Так надо было. Разведосы отработали и инфу собрали. Получили боевую задачу и выдвинулись к цели. Зашли красиво. Орки явно нас не ждали. Выбили мы их. На окраине ещё идёт бой. Мы движемся туда. И тут я вижу бабушку сидящую возле забора. Слава, оцени этот уровень абсурда. Стрелкотня взрывы и бабулька на скамейке возле забора. Сидит этот божий одуван в платочке и с котом на руках. Ещё раз повторяю – идёт бой. В соседний двор что-то прилетело, а эта милая бабулька сидит на скамейке. Я к ней подбегает и самым спокойным голосом говорю: – Бабушка, зайдите в дом пожалуйста. А ещё лучше в подвал, от греха подальше. Стреляют ведь. – В какой подвал? Как я в подвал пойду, если у меня туда эти залезли? – отвечает она, — Вра...

За 2 дні йому мало бути 19… В акваторії Чорного моря загинув Андрій Руссу

Андрій Руссу загинув в акваторії Чорного моря Війна з росіянами забрала життя ще одного воїна із Рівненщини. 5 червня під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря в результаті ведення бойових дій загинув Андрій Руссу Про це повідомляють на офіційній сторінці Головинської сільської ради. Молодий військовий загинув під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря у складі тактичної групи, в результаті ведення бойових дій із загарбниками. Через кілька днів йому мало б виповнитися 19 років. Він народився 12 червня 2003 року в селі Доброжанівка на Миколаївщині. У 2008 році сім’я переїхала в село Садки, де і проживали дотепер. Хлопець навчався в Головинському ліцеї, випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу. Служив у Збройних Силах України. Джерело.