– Олено, ти куди це зібралася? – запитав чоловік, помітивши, як дружина готується до сну. – У ліжко, – спокійно відповіла вона – А посуд мити хто буде? – обурився Ігор. – Завтра помию, – сказала Олена, не зупиняючись. – Олено, у нас же мама моя гостює! Уявляєш, що вона скаже, коли побачить весь цей брудний посуд? – додав він із ноткою тривоги. Раптом у кухню, майже нечутно, зайшла свекруха. Ігор напружився, вже передчуваючи сварку. Але її реакція його здивувала. – Господи, як я давно мріяла побачити таке! – із легкою посмішкою сказала Тетяна Сергіївна, вказуючи на гору посуду. Ігор стояв ошелешений, не розуміючи, що вона має на увазі.

 

– Олено, ти куди це зібралася? – здивувався Ігор, помітивши, що дружина прямує до спальні.

– У ліжко. А що таке? – втомлено відповіла вона.

– А посуд мити хто буде? – обурено запитав чоловік.

Святковий вечір закінчився, гості давно розійшлися. Квартира опустіла, лише його мама залишилася ночувати. Олена поприбирала залишки їжі, склала все по контейнерах і залишила посуд у раковині. Вона вважала, що виконала достатньо роботи, але Ігор був іншої думки.

– Завтра помию! Або, якщо хочеш, сам берися до справи! – відрубала вона.

– Олено, уявляєш, що моя мама скаже, коли побачить це неподобство зранку? Я не хочу такого!

– Ой, Ігоре, ти серйозно? Посуд – не найважливіше! Головне, що свято вдалося. Ми гарно посиділи, навіть потанцювали! А зараз я втомлена і хочу спати. Завтра все приберу.

– Бідолашна! Перепрацювала?

– Уяви собі! Я за день встигла і квартиру прибрати, і їжу наготувати, і ялинку прикрасити. Добре, що хоч донька допомогла. А ти обіцяв повернутися раніше і допомогти, але як завжди…

– Машина зламалась, тому й затримався. Я ж пояснив!

– От і я тобі пояснюю – хочу спати. Посуд тебе бентежить? Мочалка та мийний засіб там, де й завжди. Давай, вперед!

Не витрачаючи часу на суперечки, Олена пішла до спальні. Їй залишалося лише дістатися до подушки й нарешті заснути.

Ігор ще трохи завис у телефоні, але до миття посуду так і не дійшов. Укладався спати знервованим, турбуючись, що мама влаштує розбірки вранці.

Прокинулися всі пізно – святкова ніч розтягнулася до ранку. Тетяна Сергіївна танцювала найдовше, тому і проспала найдовше.

Олена, перша з дорослих, заварила собі каву й вирішила почитати статтю в інтернеті, як це робила щоранку. Ігор, відчувши аромат кави, піднявся й попрямував до кухні.

– Доброго ранку! – кинув він, не відриваючи очей від гори посуду. – Це все ще не вимите?

– Як і ти! – пожартувала Олена. – Наливай каву, на плиті в турці.

Наливши собі чашку, Ігор вирішив відрізати шматок торта.

– Ти будеш? – запитав він.

– Ні, дякую. Вранці солодке – поганий вибір. Але їж, їж. Стрункий кипарисе! – єхидно додала вона, натякаючи на його животик.

– Ха-ха! Я потім у спортзалі все залишу.

Раптом на кухні з’явилася свекруха. Ігор напружився, чекаючи невдоволення, але її слова його приголомшили.

– О, яке щастя бачити це вперше у своєму житті! – з посмішкою вигукнула Тетяна Сергіївна.

– Що саме? – не зрозумів син.

– Гора брудного посуду після свята. Я завжди мріяла залишити її на ранок!

– Мамо, ти серйозно? – здивувався Ігор.

– Абсолютно! Твій батько завжди наполягав на тому, щоб я все вимила одразу. Ми через це не раз сварилися.

Ігор не втримав усмішки, а Олена, почувши похвалу від свекрухи, лише радісно закивала.

Так у їхній сім’ї з’явилася нова традиція, яка радувала дружину, але зовсім не тішила чоловіка.