✉️ «Лист із минулого, який перевернув моє життя» 💔💥

Оксана не любила розбирати старі речі. Вона давно залишила рідний дім, створила власну сім’ю, жила звичайним життям. Але коли померла її мама, довелося повернутися, щоб розібрати її речі.

Перебираючи коробки в старій шафі, Оксана знайшла пожовтілий конверт. На ньому було написано лише її ім’я, а почерк… здався знайомим.

Відкривши його, вона застигла.

“Моя люба донечко, якщо ти читаєш це, значить, я не змогла тобі сказати правду…”

Її пальці затремтіли.

Лист був від матері. І він змінював усе, що Оксана знала про своє життя.

“Твій батько… не той, кого ти знаєш. Я все життя берегла цю таємницю, але тепер хочу, щоб ти знала правду. Він любив тебе, але обставини змусили нас розійтися. Він багато років шукав тебе…”

Оксана перечитувала слова знову й знову. Це був удар. Її дитинство, її спогади, її сім’я – все виявилося ілюзією.

Вона знайшла в конверті ще один лист – зворотню адресу. Це була можливість знайти людину, про існування якої вона навіть не здогадувалася.

Але чи варто відкривати цей розділ минулого?

💬 Як би ви вчинили на місці Оксани? Написали б відповідь чи залишили б усе в минулому?

фото ілюстроване

Коментарі

“Волю Пташці!”: дівчина з Тернопільщини, яка захищала “Азовсталь”, опинилася у ворожому полоні (ВІДЕО)

Уродженка Тернопільщини Катерина, яку останнім часом частіше називають Пташкою, опинилася в російському полоні. Дівчина своїм співом підтримувала бойовий дух соратників при обороні “Азовсталі”. Зараз вона – в руках ворогів. Про це у Фейсбуці під оприлюдненим відео написала Оксана Ахроменко. “Натрапила на відео, яке боялась побачити… Катруся… Знаю цю дитину напевно років п’ять… Якось, йдучи з репетиції, Катруся розказала мені про її мрію, а я мала необережність підтримати і надихнути її на крок,який кардинально змінив її життя. Чесно?… Відчуваю свою провину в тому, що вона зараз у такій ситуації, що воно опинилась на війні замість того, щоб розвивати свою кар’єру співачки чи актриси, про що ми теж говорили… Але наша Катя у полоні. Буду сподіватися, що це все не на довго і що наших героїв Азову скоро поміняють, що я обійму Катрусю і добре “дам по дупі”(звичайно це жарт). Пишаюсь нею. Катя-справжня героїня, мужня, цілеспрямована, рішуча, самостійна! Її силі волі можна було позаздрити. Бач...

“Я вас благаю, люди, не мовчіть, ви не уявляєте, що з ними там роблять”: сестра “Волини” закликала допомогти повернути додому захисників Маріуполя – ВІДЕО

Сестра захисника “Азовсталі”, вже легендарного командира морпіхів 36-ї бригади Сергія Волинського, закликала кожного українця допомогти повернути своїх героїв додому. Для цього, переконана Тетяна Харько, необхідно постійно нагадувати світові про мужніх і незламних воїнів, які нині перебувають у полоні. Всі вони мають повернутися додому, туди, де на них чекають їхні батьки, кохані та діти. Про це вона сказала на пресконференції у Києві 30 травня. Сестра командира “Волини” нагадала, що захисники Маріуполя повністю виконали наказ і тримали місто, вразивши своїм героїзмом увесь світ. “Морпіхи та всі інші захисники “Азовсталі” гідно виконали усі поставлені завдання. Вони стримували собою потужний натиск на всю Україну, не пропускаючи ворога на інші території. Зараз виходить так, що люди починають забувати про подвиг наших захисників”, – зазначила Харько. Вона наголосила: аби не нашкодити переговорам щодо обміну незламних воїнів на полонених окупантів, їхніх родичів просили зберігати тишу. О...

Відтепер наші бабусі – це секретна збpоя ЗСУ! Це сталося на Херсонщині… В нас завдання було взяти пункт. По тихому…

Подаємо мовою оригіналу: Borislav Bereza Не моя история, но разрешили рассказать. Поэтому история будет от первого лица, а произошла она на Херсонщине. “- Слава, ту такая жара. Не только в смысле погоды, но и во всем остальном. У нас задача была взять пункт. По тихому. Без арты. Так надо было. Разведосы отработали и инфу собрали. Получили боевую задачу и выдвинулись к цели. Зашли красиво. Орки явно нас не ждали. Выбили мы их. На окраине ещё идёт бой. Мы движемся туда. И тут я вижу бабушку сидящую возле забора. Слава, оцени этот уровень абсурда. Стрелкотня взрывы и бабулька на скамейке возле забора. Сидит этот божий одуван в платочке и с котом на руках. Ещё раз повторяю – идёт бой. В соседний двор что-то прилетело, а эта милая бабулька сидит на скамейке. Я к ней подбегает и самым спокойным голосом говорю: – Бабушка, зайдите в дом пожалуйста. А ещё лучше в подвал, от греха подальше. Стреляют ведь. – В какой подвал? Как я в подвал пойду, если у меня туда эти залезли? – отвечает она, — Вра...

За 2 дні йому мало бути 19… В акваторії Чорного моря загинув Андрій Руссу

Андрій Руссу загинув в акваторії Чорного моря Війна з росіянами забрала життя ще одного воїна із Рівненщини. 5 червня під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря в результаті ведення бойових дій загинув Андрій Руссу Про це повідомляють на офіційній сторінці Головинської сільської ради. Молодий військовий загинув під час виконання бойового завдання в акваторії Чорного моря у складі тактичної групи, в результаті ведення бойових дій із загарбниками. Через кілька днів йому мало б виповнитися 19 років. Він народився 12 червня 2003 року в селі Доброжанівка на Миколаївщині. У 2008 році сім’я переїхала в село Садки, де і проживали дотепер. Хлопець навчався в Головинському ліцеї, випускник Костопільського будівельно-технологічного фахового коледжу. Служив у Збройних Силах України. Джерело.

Думи

Шукати в цьому блозі