Перейти до основного вмісту

Ми зробили помилку в перші дні війни, пора її виправити: в НАТО зробили безпрецедентну заяву



 З наближенням зими війна в Україні зміниться, і фактично з’являться два окремих фронти: один на землі, інший у повітрі. У зв’язку з цим у НАТО розглядають передачу Україні винищувачів Міг-29 або F-16.

Про це пише Bloomberg. На суші прихід вологої, дощової осені та суворої зими призведе до скорочення операцій.

І Росії, і Україні потрібно відпочивати та зміцнювати свої війська, а також ремонтувати техніку. Повернення до повномасштабних бойових дій малоймовірне до пізньої зими, коли земля замерзає, що дає більше можливостей для найважчої техніки.

Росії буде особливо важко заповнити дірки у своїх передових бойових операціях через низьку мотивацію та невдалу мобілізацію. Оскільки 200 000 – 300 000 молодих людей під загрозою призову залишили Росію у пошуках притулку у прикордонних країнах, кремлівський диктатор Володимир Путін вдається до призову на військову службу злочинців, бездомних та п’яниць, затриманих у барах.

Україна також стикається з викликами, але не мотиваційними – її громадяни, які ведуть екзистенційну війну, сильно мотивовані. Українська проблема пов’язана із набагато меншим населенням, ніж у Росії.

Україна також матиме серйозну перевагу у постачанні. Захід, як і раніше, поставлятиме не лише високотехнологічну зброю, а й озброєння для піхотних операцій: гармати, міномети, боєприпаси, пальне, вантажівки, прилади нічного бачення, спорядження, переносні печі, обладнання для зв’язку тощо. У Росії ж навпаки – призовникам було наказано знайти собі спальні мішки та виготовити імпровізовані медикаменти з тампонів.

Але виклик у наземній війні буде класичним військовим фактом поля бою: перевага в наземній війні дістається стороні, що обороняється. Військова теорія каже, що стороні потрібна перевага 3:1 у наступі, щоб пройти добре укріплену оборону. За іронією долі, у міру того, як українцям вдається відвоювати великі шматки раніше завойованої території, російські оборонні позиції стискаються, і їх стає важче захопити. Але з огляду на перевагу українців у техніці та мотивації, перевага у сухопутній війні все одно залишається за українцями, хоча бойові дії будуть важкими.

Проте у повітряній війні над Україною перевага за росіянами. Насамперед у них значно більше військово-повітряних сил, які мають досить великий бойовий досвід у Сирії. Російські ВПС регулярно перетворювали сирійські міста на пилюку, скидаючи тисячі “глухих бомб” без розбору, прагнучи просто знищити будь-яку підтримку повстанців, що борються із союзником Путіна Башаром Асадом.

На жаль, це килимове бомбардування виявилося дуже ефективним, і Путін, схоже, схильний спробувати повторити його в Україні. Новий генерал, призначений керувати війною в Україні, є командувачем ВПС Росії, людиною, відомою своїми звірствами в Сирії. Стратегія проста: зруйнувати українську електромережу та систему водопостачання, щоб зламати моральний дух населення, буквально викуривши його з будинків, які стають дедалі непридатнішими для проживання.

У той час як путінські запаси високоточних ракет швидко виснажуються, він все ще має багато некерованих бомб, складованих десятиліттями ще з часів холодної війни. Оскільки його не хвилює побічна шкода чи загибель мирних жителів, він спробує вбити з неба якнайбільше людей.

У міру усвідомлення реальності його підходу Захід має збільшити свою підтримку українських зусиль протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський, звичайно ж, насамперед бажає безпольотної зони НАТО. Він часто закликає Захід “закрити небо” над Україною. Але, найімовірніше, він отримає збільшену кількість високотехнологічних ракетних комплексів класу “повітря – земля”.

Лідери у столицях країн НАТО також переглядають ідею, від якої відмовилися у перші дні війни: надати або винищувачі МіГ-29 радянських часів, або надлишки американських F-16, простий у освоєнні винищувача багатоцільового. Зазначається, що без таких заходів повітряна війна й надалі йтиме на користь Путіна.

За сухопутної війни на користь України та жорстокої повітряної війни на користь Росії найкращим варіантом для Заходу буде значно збільшити свою допомогу Україні в контексті повітряної війни. Надання українцям додаткових інструментів для закриття власного неба може стати ключем до того, щоб змусити росіян зрештою розпочати переговори, можливо, вже навесні, враховуючи успіх, якого Зеленський та українські військові досягли на місцях.


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Мій чоловік щороку протягом 12 років їздив у тижневу відпустку на острови зі своєю родиною

  Щоліта, протягом дванадцяти років, мій чоловік Том їздив на сімейний відпочинок на острів. Він проводив там тиждень із батьками, братами та сестрами, купаючись у теплому морі, насолоджуючись розкішними заходами сонця та безтурботними днями. Але жодного разу він не взяв із собою мене або наших дітей. Спочатку я сприймала це як традицію його родини. Проте з кожним роком мене все більше гризли сумніви. Чому він ніколи навіть не запропонував узяти нас із собою? Чому наша родина, яку ми створили разом, була ніби відокремлена від тієї, з якої він виріс? Я кілька разів питала його про це, але Том завжди відповідав одне й те саме: «Мама не хоче, щоб на цю відпустку приїжджали родичі, які увійшли в сім’ю через шлюб. А ще я не хочу залишатися сам із дітьми». Цього року я вирішила більше не мовчати. За тиждень до їхнього від’їзду я набрала номер свекрухи. Серце калатало, пальці стискали телефон, а в горлі стояв клубок. Коли вона відповіла, я глибоко вдихнула і запитала: — Чому Том не хоче в...

“Врятувала дуже багато наших хлопців”: на війні загинула 28-річна Марія Власюк

На Луганщині, біля населеного пункту Білогорівка загинула сержантка Марія Власюк. Вона рятувала життя наших воїнів.  Марія прцювала фельдшером евакуаційного відділення медичної роти. Дівчина була фельдшером евакуаційного відділення медичної роти. З 24 травня вона перестала виходити на зв’язок, тоді її сім’я почала шукати дівчину. Вчора повідомили що дівчина загинула. Їй було лише 28 років. “Наша землячка з села Бистричі, фельдшер евакуаційного відділення медичної роти, мала попереду ціле життя, яке віддала за наших хлопців на передовій.  Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль рідним від втрати доньки, сестрички…” – йдеться в дописі. Нехай Марії земля буде пухом, а пам’ять про героїчну доньку України вічно зберігатиметься у наших серцях.

Весілля Наталі й Олега було в самому розпалі. Гості веселилися, піднімали тости, сміялися. Але раптом Олег помітив незнайомого бороданя, який час від часу підсідав до їхнього святкового столика. “Мабуть, це якийсь приятель батька,” – подумав він, побачивши, як бородань сидить поруч із його татом і щось жваво обговорює. На перший погляд усе виглядало невинно, але поведінка цього чоловіка явно тривожила Ніну Миколаївну, матір нареченої. – Це хто? Друг твого батька? – запитала теща, стримуючи емоції, але в голосі вже відчувалося занепокоєння. – Ми його не запрошували! – Не знаю, – знизав плечима Олег. – Тоді чому він тут сидить? Якщо ми його не кликали, чому він поводиться, наче вдома? Іди з’ясуй, хто це, і скажи, щоб пішов! Олег здивовано дивився на тещу, не розуміючи, чому вона так рознервувалася.

  Весілля Наталки й Олега вирішили святкувати в ресторані – зручно та економно. До того ж свекор тітки нареченого був власником цього закладу, тож витрати на святкування стали символічними. Для тридцяти гостей не потрібно було бронювати весь зал – замовили довгий стіл біля вікон, і всі гості чудово розмістилися. Напередодні весілля трапилася неприємність – батька нареченої терміново відправили у відрядження. Опиратися не було сенсу: він був незамінним спеціалістом, а справа терміновою. Наталка засмутилася – як же так, весілля без батька? Але змінити нічого не можна було. Батько пообіцяв, що після повернення обов’язково надолужить втрачений час. Настав день весілля. Все проходило за звичним сценарієм: викуп нареченої, церемонія в РАГСі, прогулянка містом у лімузині, а потім збір у ресторані. Увечері ресторанний зал був заповнений вщерть: усі столики зайняті, грала музика, гості веселилися й танцювали в напівтемряві. Святкова атмосфера була на висоті. У розпал свята наречений Олег по...

“Волю Пташці!”: дівчина з Тернопільщини, яка захищала “Азовсталь”, опинилася у ворожому полоні (ВІДЕО)

Уродженка Тернопільщини Катерина, яку останнім часом частіше називають Пташкою, опинилася в російському полоні. Дівчина своїм співом підтримувала бойовий дух соратників при обороні “Азовсталі”. Зараз вона – в руках ворогів. Про це у Фейсбуці під оприлюдненим відео написала Оксана Ахроменко. “Натрапила на відео, яке боялась побачити… Катруся… Знаю цю дитину напевно років п’ять… Якось, йдучи з репетиції, Катруся розказала мені про її мрію, а я мала необережність підтримати і надихнути її на крок,який кардинально змінив її життя. Чесно?… Відчуваю свою провину в тому, що вона зараз у такій ситуації, що воно опинилась на війні замість того, щоб розвивати свою кар’єру співачки чи актриси, про що ми теж говорили… Але наша Катя у полоні. Буду сподіватися, що це все не на довго і що наших героїв Азову скоро поміняють, що я обійму Катрусю і добре “дам по дупі”(звичайно це жарт). Пишаюсь нею. Катя-справжня героїня, мужня, цілеспрямована, рішуча, самостійна! Її силі волі можна було позаздрити. Бач...